Оклюзійна пов'язка застосовується при проникаючих пораненнях грудної клітки, особливо при відкритому пневмотораксі. Вона герметично закриває рану і запобігає надходженню повітря в плевральну порожнину, стабілізуючи дихання потерпілого до надання медичної допомоги.
Шкіру навколо рани потрібно очистити й осушити. Пластир щільно накладається на рану, забезпечуючи герметичність. При використанні моделі з клапаном важливо правильно його розташувати для виходу повітря. Після накладення слід спостерігати за станом потерпілого.
Пов'язку використовують у разі вогнепальних, колотих і осколкових поранень грудної клітки. Вона запобігає потраплянню повітря в плевральну порожнину, знижує ризик пневмотораксу і допомагає стабілізувати дихання до прибуття медиків.
Моделі без клапана повністю герметизують рану, але можуть викликати напружений пневмоторакс. Пов'язки з клапаном дають змогу повітрю виходити з грудної порожнини, але не пропускають його назад, що підвищує безпеку під час тривалої евакуації.
Найчастіші помилки - нещільне прилягання, неправильне розташування клапана, слабка фіксація, затримка з накладенням і відсутність спостереження за потерпілим. Усе це знижує ефективність пов'язки і може призвести до ускладнень.
