Юридический аспект оказания первой неотложной помощи в Украине

• Стаття 136. Ненадання допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя стані

Дуже часто на заняттях і в щоденному спілкуванні ми стикаємося з думкою, що надаючи першу домедичну допомогу, можна «загриміти», якщо потерпілий «відкине ковзани».

Завдання даного посту — розглянути з погляду чинного законодавства України законність надання першої невідкладної допомоги звичайним «пересічним громадянином», який не є співробітником державних оперативно-рятувальних, силових чи медичних структур, з яких попит є набагато більшим за звичайний.

Насамперед, необхідно згадати Закон України «Про екстрену медичну допомогу», а саме статтю 3:

3. У разі виявлення людини у невідкладному стані, яка не може особисто звернутися за наданням екстреної медичної допомоги, та за відсутності медичних працівників на місці події громадянин України або будь-яка інша особа, які виявили таку людину, зобов'язані:

негайно здійснити виклик екстреної медичної допомоги або повідомити про виявлену людину в невідкладному стані та про місце події працівників найближчого закладу охорони здоров'я чи будь-яку особу, яка зобов'язана надавати домедичну допомогу та знаходиться поблизу місця події;

за можливості надати виявленій людині в невідкладному стані необхідну допомогу, в тому числі шляхом перевезення такого людини до найближчого до місця події відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги чи іншого закладу охорони здоров'я, в якому може бути забезпечено надання необхідної медичної допомоги.

Тобто законодавство не лише дозволяє, але ще й зобов'язує нас діяти за протоколами надання першої домедичної допомоги.

Крім цього законодавець передбачив відповідальність за ненадання допомоги у вигляді статті 136 Кримінального Кодексу України:

Стаття 136. Ненадання допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя стані

1. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, за можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам, якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження, - караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців.

2. Ненадання допомоги малолітньому, який завідомо перебуває в небезпечному для життя стані, за можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан дитини належним установам чи особам - караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців , або обмеженням волі на строк до трьох років

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть потерпілого, - караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років., - караються штрафом від двохсот. до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців.

2. Ненадання допомоги малолітньому, який завідомо перебуває в небезпечному для життя стані, за можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан дитини належним установам чи особам - караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців , або обмеженням волі на строк до трьох років

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть потерпілого, - караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Наступне завдання — не зашкодити постраждалому, зокрема, використовуючи медикаменти та інші спеціальні медикаментозні засоби. Саме тому, на наших заняттях, ми застерігаємо від використання і тих, і інших, віддаючи пріоритет виклику спеціальних оперативних служб та правильному алгоритму надання першої домомедичної допомоги. Наш головний девіз – не нашкодити!

Завжди існує причинно-наслідковий зв'язок, між наявністю у потерпілого патології та наслідком — зупинкою серця, наприклад. При цьому дії рятувальника будуть спрямовані вже на запобігання настанню сильнішої травми або смерті, і розглядати їх можна тільки в такому ракурсі. Ще раз підкреслимо те, що головне в діях рятувальника — не нашкодити, не завдати ще більшої шкоди здоров'ю, ніж той, який вже завдано обставинами непереборної сили.

Надаючи допомогу коректно ми залишаємося в рамках чинного законодавства.

Врятувати життя може кожен